Чт, 25 April

Обновлено:12:07:01 AM GMT

Премудрость и знание чистое
  •  
Вы здесь: Елена Несмиян Елена Несмиян: Ода Українській мові
Я хочу мислити тобою,
Чудова українська мово!
Я хочу відчувати слово
Ласкаве, тепле, веселкове,
Купатися в його обіймах
Пірнати вглиб, а потім вільно
Підноситись тим словом в небо...
О, рідна мово! Я до тебе
Горнуся, поки ще невміло,
Я ще тебе не зрозуміла,
А вже відчула, як кохання,
Як перший промінь на світанні...
Дивуюся, яка ти різна :
Буваєш, як цариця,- грізнa,
Буваєш ніжна i прозора,
Буваєш затишно казкова.
Як ти жартуєш, як смієшся –
Грайливо, мов струмочок, ллєшся!
А як заплачеш, серце в ту ж мить
3 тобою, ластівко, затужить,
Ти, як дарунок, просто з неба.
Нам мови іншої не треба.
Навіщо мачуху гукати,
Коли у нас ласкава мати.
Лише одне мені так прикро,
(До цього я ніяк не звикну)!
Як чую бісове "вітання",
Аж серце плаче від знущання!
Чому ти - чиста i прозора,
Несеш наш страхітливий сором,
Коли тебе - красу святую
Жахливим матюком гвалтують!
Не дам тебе я ображати!
Я буду вчитись захищати
Твоє прекрасне чисте слово,
Чудова українська мова!

Олена Несміян
Жінка очима Бога
Просмотров: 2289