Вс, 15 Сентябрь

Обновлено:07:49:22 PM GMT

Премудрость и знание чистое
Вы здесь: Отдых Сказки&притчи Восьмой день

Восьмой день

На следующий день Господь снова смотрел на то, что создал. Надо было кое-что поправить...

На берегу реки лежали чудесные камешки: серые, зеленые, пятнистые. А под землей каменный слой был сжат под высоким давлением. Бог подвигал те подземные камни - и в земной толще появились изумруды и алмазы. Миллионы драгоценных сокровищ, сокрытых в глубинах...

Господь посмотрел на цветы - одни красивее других. "Тем не менее чего-то им все-таки не хватает", - подумал Создатель и коснулся их легким дыханием. У цветов появился запах.

На ладонь Господа села грустная серенькая птичка. Бог что-то ей проговорил и соловей начал выводить трели.

После Бог что-то тихо сказал небу, и оно зардело от радости. Так появился закат.

Что прошептал Господь человеку, чтобы он стал человеком?
Тогда, тем далеким утром, Он шепотом произнес короткие слова: "Люблю тебя".
_____

Наступного дня Господь знову споглядав на те, що створив. Треба було дещо поправити.
На березі ріки лежали чудові камінці: сірі, зелені, плямисті. А під землею каміння було стиснене і пригнічене. Бог порухав те підземне каміняччя – й у земній товщі з’явилися діяманти і смарагди. Мільйони дорогоцінних скарбів, схованих у глибинах.
Господь глянув на квіти – одні гарніші за інші. «А проте чогось їм таки бракує», - подумав Творець і торкнувся їх легким подихом. У квітів з’явився запах.
На долоню Господа сіла сумна сіренька пташина. Бог щось їй промугикав і соловейко заходив виводити трелі.
Потому Бог щось прошепотів небу і воно зарум’яніло з радости. Так постав захід сонця.
Що прошепотів Господь людині, аби вона стала людиною?
Тоді, того далекого ранку, Він пошепки вимовив короткі слова: «Люблю тебе»

Бруно Ферреро
Просмотров: 248
0