Всего лишь десять минут в день нужно, чтобы прочитать Библию за один год.В Библии примерно 775,000 слов. Если разделить на 365 получится 2123 слова в день. В среднем человек читает 200-250 слов в минуту.
Если 2123 разделить на 225 то получится 9.4 минут в день!
§1. В первый же день недели, очень рано, неся приготовленные ароматы, пришли они ко гробу, и вместе с ними некоторые другие;
УПО: А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,
KJV: Now upon the first day of the week, very early in the morning, they came unto the sepulchre, bringing the spices which they had prepared, and certain others with them.
§2. но нашли камень отваленным от гроба.
УПО: та й застали, що камінь від гробу відвалений був.
KJV: And they found the stone rolled away from the sepulchre.
§3. И, войдя, не нашли тела Господа Иисуса.
УПО: А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
KJV: And they entered in, and found not the body of the Lord Jesus.
§4. Когда же недоумевали они о сем, вдруг предстали перед ними два мужа в одеждах блистающих.
УПО: І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.
KJV: And it came to pass, as they were much perplexed thereabout, behold, two men stood by them in shining garments:
§5. И когда они были в страхе и наклонили лица [свои] к земле, сказали им: что вы ищете живого между мертвыми?
УПО: А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
KJV: And as they were afraid, and bowed down their faces to the earth, they said unto them, Why seek ye the living among the dead?
§6. Его нет здесь: Он воскрес; вспомните, как Он говорил вам, когда был еще в Галилее,
УПО: Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.
KJV: He is not here, but is risen: remember how he spake unto you when he was yet in Galilee,
§7. сказывая, что Сыну Человеческому надлежит быть предану в руки человеков грешников, и быть распяту, и в третий день воскреснуть.
УПО: Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.
KJV: Saying, The Son of man must be delivered into the hands of sinful men, and be crucified, and the third day rise again.
§8. И вспомнили они слова Его;
УПО: І згадали вони ті слова Його!
KJV: And they remembered his words,
§9. и, возвратившись от гроба, возвестили всё это одиннадцати и всем прочим.
УПО: А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
KJV: And returned from the sepulchre, and told all these things unto the eleven, and to all the rest.
§10. То были Магдалина Мария, и Иоанна, и Мария, [мать] Иакова, и другие с ними, которые сказали о сем Апостолам.
УПО: То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.
KJV: It was Mary Magdalene and Joanna, and Mary the mother of James, and other women that were with them, which told these things unto the apostles.
§11. И показались им слова их пустыми, и не поверили им.
УПО: Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.
KJV: And their words seemed to them as idle tales, and they believed them not.
§12. Но Петр, встав, побежал ко гробу и, наклонившись, увидел только пелены лежащие, и пошел назад, дивясь сам в себе происшедшему.
УПО: Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...
KJV: Then arose Peter, and ran unto the sepulchre; and stooping down, he beheld the linen clothes laid by themselves, and departed, wondering in himself at that which was come to pass.
§13. В тот же день двое из них шли в селение, отстоящее стадий на шестьдесят от Иерусалима, называемое Эммаус;
УПО: І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.
KJV: And, behold, two of them went that same day to a village called Emmaus, which was from Jerusalem about threescore furlongs.
§14. и разговаривали между собою о всех сих событиях.
УПО: І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.
KJV: And they talked together of all these things which had happened.
§15. И когда они разговаривали и рассуждали между собою, и Сам Иисус, приблизившись, пошел с ними.
УПО: І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.
KJV: And it came to pass, that, while they communed together and reasoned, Jesus himself drew near, and went with them.
§16. Но глаза их были удержаны, так что они не узнали Его.
УПО: Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.
KJV: But their eyes were holden that they should not know him.
§17. Он же сказал им: о чем это вы, идя, рассуждаете между собою, и отчего вы печальны?
УПО: І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?
KJV: And he said unto them, What manner of communications are these that ye have one to another, as ye walk, and are sad?
§18. Один из них, именем Клеопа, сказал Ему в ответ: неужели Ты один из пришедших в Иерусалим не знаешь о происшедшем в нем в эти дни?
УПО: І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?
KJV: And the one of them, whose name was Cleopas, answering said unto him, Art thou only a stranger in Jerusalem, and hast not known the things which are come to pass there in these days?
§19. И сказал им: о чем? Они сказали Ему: что было с Иисусом Назарянином, Который был пророк, сильный в деле и слове пред Богом и всем народом;
УПО: І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.
KJV: And he said unto them, What things? And they said unto him, Concerning Jesus of Nazareth, which was a prophet mighty in deed and word before God and all the people:
§20. как предали Его первосвященники и начальники наши для осуждения на смерть и распяли Его.
УПО: Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...
KJV: And how the chief priests and our rulers delivered him to be condemned to death, and have crucified him.
§21. А мы надеялись было, что Он есть Тот, Который должен избавить Израиля; но со всем тем, уже третий день ныне, как это произошло.
УПО: А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...
KJV: But we trusted that it had been he which should have redeemed Israel: and beside all this, to day is the third day since these things were done.
§22. Но и некоторые женщины из наших изумили нас: они были рано у гроба
УПО: А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:
KJV: Yea, and certain women also of our company made us astonished, which were early at the sepulchre;
§23. и не нашли тела Его и, придя, сказывали, что они видели и явление Ангелов, которые говорят, что Он жив.
УПО: вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...
KJV: And when they found not his body, they came, saying, that they had also seen a vision of angels, which said that he was alive.
§24. И пошли некоторые из наших ко гробу и нашли так, как и женщины говорили, но Его не видели.
УПО: І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...
KJV: And certain of them which were with us went to the sepulchre, and found it even so as the women had said: but him they saw not.
§25. Тогда Он сказал им: о, несмысленные и медлительные сердцем, чтобы веровать всему, что предсказывали пророки!
УПО: Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!
KJV: Then he said unto them, O fools, and slow of heart to believe all that the prophets have spoken:
§26. Не так ли надлежало пострадать Христу и войти в славу Свою?
УПО: Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?
KJV: Ought not Christ to have suffered these things, and to enter into his glory?
§27. И, начав от Моисея, из всех пророков изъяснял им сказанное о Нем во всем Писании.
УПО: І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.
KJV: And beginning at Moses and all the prophets, he expounded unto them in all the scriptures the things concerning himself.
§28. И приблизились они к тому селению, в которое шли; и Он показывал им вид, что хочет идти далее.
УПО: І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
KJV: And they drew nigh unto the village, whither they went: and he made as though he would have gone further.
§29. Но они удерживали Его, говоря: останься с нами, потому что день уже склонился к вечеру. И Он вошел и остался с ними.
УПО: А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.
KJV: But they constrained him, saying, Abide with us: for it is toward evening, and the day is far spent. And he went in to tarry with them.
§30. И когда Он возлежал с ними, то, взяв хлеб, благословил, преломил и подал им.
УПО: І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...
KJV: And it came to pass, as he sat at meat with them, he took bread, and blessed it, and brake, and gave to them.
§31. Тогда открылись у них глаза, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
УПО: Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...
KJV: And their eyes were opened, and they knew him; and he vanished out of their sight.
§32. И они сказали друг другу: не горело ли в нас сердце наше, когда Он говорил нам на дороге и когда изъяснял нам Писание?
УПО: І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...
KJV: And they said one to another, Did not our heart burn within us, while he talked with us by the way, and while he opened to us the scriptures?
§33. И, встав в тот же час, возвратились в Иерусалим и нашли вместе одиннадцать [Апостолов] и бывших с ними,
УПО: І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,
KJV: And they rose up the same hour, and returned to Jerusalem, and found the eleven gathered together, and them that were with them,
§34. которые говорили, что Господь истинно воскрес и явился Симону.
УПО: які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.
KJV: Saying, The Lord is risen indeed, and hath appeared to Simon.
§35. И они рассказывали о происшедшем на пути, и как Он был узнан ими в преломлении хлеба.
УПО: А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.
KJV: And they told what things were done in the way, and how he was known of them in breaking of bread.
§36. Когда они говорили о сем, Сам Иисус стал посреди них и сказал им: мир вам.
УПО: І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!
KJV: And as they thus spake, Jesus himself stood in the midst of them, and saith unto them, Peace be unto you.
§37. Они, смутившись и испугавшись, подумали, что видят духа.
УПО: А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.
KJV: But they were terrified and affrighted, and supposed that they had seen a spirit.
§38. Но Он сказал им: что смущаетесь, и для чего такие мысли входят в сердца ваши?
УПО: Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?
KJV: And he said unto them, Why are ye troubled? and why do thoughts arise in your hearts?
§39. Посмотрите на руки Мои и на ноги Мои; это Я Сам; осяжите Меня и рассмотрите; ибо дух плоти и костей не имеет, как видите у Меня.
УПО: Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.
KJV: Behold my hands and my feet, that it is I myself: handle me, and see; for a spirit hath not flesh and bones, as ye see me have.
§40. И, сказав это, показал им руки и ноги.
УПО: І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.
KJV: And when he had thus spoken, he shewed them his hands and his feet.
§41. Когда же они от радости еще не верили и дивились, Он сказал им: есть ли у вас здесь какая пища?
УПО: І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?
KJV: And while they yet believed not for joy, and wondered, he said unto them, Have ye here any meat?
§42. Они подали Ему часть печеной рыбы и сотового меда.
УПО: Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.
KJV: And they gave him a piece of a broiled fish, and of an honeycomb.
§43. И, взяв, ел пред ними.
УПО: І, взявши, Він їв перед ними.
KJV: And he took it, and did eat before them.
§44. И сказал им: вот то, о чем Я вам говорил, еще быв с вами, что надлежит исполниться всему, написанному о Мне в законе Моисеевом и в пророках и псалмах.
УПО: І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.
KJV: And he said unto them, These are the words which I spake unto you, while I was yet with you, that all things must be fulfilled, which were written in the law of Moses, and in the prophets, and in the psalms, concerning me.
§45. Тогда отверз им ум к уразумению Писаний.
УПО: Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.
KJV: Then opened he their understanding, that they might understand the scriptures,
§46. И сказал им: так написано, и так надлежало пострадать Христу, и воскреснуть из мертвых в третий день,
УПО: І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,
KJV: And said unto them, Thus it is written, and thus it behoved Christ to suffer, and to rise from the dead the third day:
§47. и проповедану быть во имя Его покаянию и прощению грехов во всех народах, начиная с Иерусалима.
УПО: і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.
KJV: And that repentance and remission of sins should be preached in his name among all nations, beginning at Jerusalem.
§48. Вы же свидетели сему.
УПО: А ви свідки того.
KJV: And ye are witnesses of these things.
§49. И Я пошлю обетование Отца Моего на вас; вы же оставайтесь в городе Иерусалиме, доколе не облечетесь силою свыше.
УПО: І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.
KJV: And, behold, I send the promise of my Father upon you: but tarry ye in the city of Jerusalem, until ye be endued with power from on high.
§50. И вывел их вон [из города] до Вифании и, подняв руки Свои, благословил их.
УПО: І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
KJV: And he led them out as far as to Bethany, and he lifted up his hands, and blessed them.
§51. И, когда благословлял их, стал отдаляться от них и возноситься на небо.
УПО: І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.
KJV: And it came to pass, while he blessed them, he was parted from them, and carried up into heaven.
§52. Они поклонились Ему и возвратились в Иерусалим с великою радостью.
УПО: А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
KJV: And they worshipped him, and returned to Jerusalem with great joy:
§53. И пребывали всегда в храме, прославляя и благословляя Бога. Аминь.
УПО: І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.
KJV: And were continually in the temple, praising and blessing God. Amen.
"...приняли слово со всем усердием, ежедневно разбирая Писания", Деяния 17:11
