В Библии примерно 775,000 слов. Если разделить на 365 получится 2123 слова в день. В среднем человек читает 200-250 слов в минуту.
Если 2123 разделить на 225 то получится 9.4 минут в день!
§1. И когда я приходил к вам, братия, приходил возвещать вам свидетельство Божие не в превосходстве слова или мудрости,
УПО: А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,
KJV: And I, brethren, when I came to you, came not with excellency of speech or of wisdom, declaring unto you the testimony of God.
§2. ибо я рассудил быть у вас незнающим ничего, кроме Иисуса Христа, и притом распятого,
УПО: бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...
KJV: For I determined not to know any thing among you, save Jesus Christ, and him crucified.
§3. и был я у вас в немощи и в страхе и в великом трепете.
УПО: І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.
KJV: And I was with you in weakness, and in fear, and in much trembling.
§4. И слово мое и проповедь моя не в убедительных словах человеческой мудрости, но в явлении духа и силы,
УПО: І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,
KJV: And my speech and my preaching was not with enticing words of man's wisdom, but in demonstration of the Spirit and of power:
§5. чтобы вера ваша [утверждалась] не на мудрости человеческой, но на силе Божией.
УПО: щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!
KJV: That your faith should not stand in the wisdom of men, but in the power of God.
§6. Мудрость же мы проповедуем между совершенными, но мудрость не века сего и не властей века сего преходящих,
УПО: А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,
KJV: Howbeit we speak wisdom among them that are perfect: yet not the wisdom of this world, nor of the princes of this world, that come to nought:
§7. но проповедуем премудрость Божию, тайную, сокровенную, которую предназначил Бог прежде веков к славе нашей,
УПО: але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,
KJV: But we speak the wisdom of God in a mystery, even the hidden wisdom, which God ordained before the world unto our glory:
§8. которой никто из властей века сего не познал; ибо если бы познали, то не распяли бы Господа славы.
УПО: яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!
KJV: Which none of the princes of this world knew: for had they known it, they would not have crucified the Lord of glory.
§9. Но, как написано: не видел того глаз, не слышало ухо, и не приходило то на сердце человеку, что приготовил Бог любящим Его.
УПО: Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!
KJV: But as it is written, Eye hath not seen, nor ear heard, neither have entered into the heart of man, the things which God hath prepared for them that love him.
§10. А нам Бог открыл [это] Духом Своим; ибо Дух все проницает, и глубины Божии.
УПО: А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.
KJV: But God hath revealed them unto us by his Spirit: for the Spirit searcheth all things, yea, the deep things of God.
§11. Ибо кто из человеков знает, что в человеке, кроме духа человеческого, живущего в нем? Так и Божьего никто не знает, кроме Духа Божия.
УПО: Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.
KJV: For what man knoweth the things of a man, save the spirit of man which is in him? even so the things of God knoweth no man, but the Spirit of God.
§12. Но мы приняли не духа мира сего, а Духа от Бога, дабы знать дарованное нам от Бога,
УПО: А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,
KJV: Now we have received, not the spirit of the world, but the spirit which is of God; that we might know the things that are freely given to us of God.
§13. что и возвещаем не от человеческой мудрости изученными словами, но изученными от Духа Святаго, соображая духовное с духовным.
УПО: що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.
KJV: Which things also we speak, not in the words which man's wisdom teacheth, but which the Holy Ghost teacheth; comparing spiritual things with spiritual.
§14. Душевный человек не принимает того, что от Духа Божия, потому что он почитает это безумием; и не может разуметь, потому что о сем [надобно] судить духовно.
УПО: А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.
KJV: But the natural man receiveth not the things of the Spirit of God: for they are foolishness unto him: neither can he know them, because they are spiritually discerned.
§15. Но духовный судит о всем, а о нем судить никто не может.
УПО: Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.
KJV: But he that is spiritual judgeth all things, yet he himself is judged of no man.
§16. Ибо кто познал ум Господень, чтобы [мог] судить его? А мы имеем ум Христов.
УПО: Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!
KJV: For who hath known the mind of the Lord, that he may instruct him? But we have the mind of Christ.
"...приняли слово со всем усердием, ежедневно разбирая Писания", Деяния 17:11